Поради молодому вчителю

Дорожня карта атаптації молодого вчителя 1.     Збір інформації про вчителя, який має прийти вшколу. Підготовка до його зустрічі з адміністацією навчального закладу. 2.     Перша зустріч. Інтерв’ю. Психологічне налаштування на працю. 3.     Прийом документів. 4.     Інструктаж з техніки безпеки. 5.     Екскурсія по школі. Ознайомлення з основними досягненнями випускників школи. 6.     Представлення молодого вчителя педагогічному коллективу в учительській. 7.     Знайомство з правилами внутрішнього розпорядку навчального закладу. 8.     Укладання трудової угоди. 9.     Обговорення й уточнення посадової інструкції вчителя. 10. Обумовлення педагогічного навантаження. 11. З’ясування нахилів, здібностей та вподобань учителя. Залучення до гурткової роботи. 12. Вибір наставника та організації  ділової зустрічі з ним. 13. Планування робот из молодим вчителем. 14. Ознайомлення з робочим місцем учителя в учительській та класній кімнаті. 15. Вивчення особистісних рис характеру вчителя. 16. Підготовка вчителя до зустрічі з учнями. Знайомство з особливостями класного коллективу. 17. Консультативна допомога в підготовці до першого уроку та зустрічі з учнями. 18. Представлення вчителя класові. 19. Представлення на засіданні педагогічної ради. Вручення беджика, подарунка та пам’ятного листа з побажаннями від педколективу. 20. Допомога вчителеві в укладанні програми самоосвіти. 21. Відвідування разом із директором або заступником школи уроків у досвідчених педагогів. 22. Робота зі щоденником самоосвіти педагогів. 23. Залучення до позакласної роботи відповідно до здібностей і нахилів. 24. Делегування повноважень, залучення до коллективного управління. 25. Презентація перших педагогічних досягнень. АЛГОРИТМ СТОРЕННЯ СИТУАЦІЇ УСПІХУ: Демократичне суспільство не тільки дозволяє освіті реалізувати свій гуманістичний потенціал, але й мтворює умови для його збагачення, висуваючи на перший план його розвиваючу, "людиноутворюючу” функцію. Така спрямованість освіти виявляється в відкритості самої освітньої структури відносноінших суспільних інститутів, у взаємодії учасників навчально-виховного процесу, свободи висловлювання та реалізації різноманітних точок зору, визнання прогресивними і провідними цілей особистісного розвитку дитини, створення ситуації успіху для тих, хто навчається. Ситуація успіху дарує атмосферу приязні та взаємодопомоги, впевненості і захищеності. Учитель повиненн створити джерело внутрішніх сил дитини, джерело, яке дає енергію для подолання труднощів і формування бажання вчитися. Використання ситуації успіху має сприяти підвищенню робочого тонусу, збільшенню продуктивності навчальної роботи, а також допомогти учням усвідомити себе повноцінною особистістю і, відповідно, забезпечити успіх у навчанні. Основою педагогічної технології "Створення ситуації успіху” є особистісно-орієнтований підхід до процесу навчання і виховання. Існують типи успіху. До них відносяться: Неочікувана радість – це почуття задоволення від того, що що результати діяльності учня перевершили його очікування.  З педагогічної точки зору – це результат продуманої, підготовленої діяльності вчителя; Спільна радість – полягає в тому, щоб учень досяг необхідної для себе реакції колективу. Вона  може бути підготовленою вчителем або спонтаною. Спільною радістю вважають тільки ті реакції колективу, які дають можливість дитині відчутні  себе задоволеним, стимулюють її зусиля. Це, перш за все, має бути емоційний відгук оточуючих на успіх члена свого колективу. Радість пізнання – це радість пізнання нового, хоча вона по своїй суті альтруїстична. Пізнання опираїться на самоосвіту й самопізнання. Така радість не може вирости на пустому місці, народитися без серйозних причин. ЇЇ головна умова – спілкування. Немає більш цінних мотивів для навчання, ніж інтелектуальні, в основі яких лежить проблема пізнавати світ, коли важливий не стільки результат, скільки процес пізнання. Радість навчального процесу та радість пізнання тісно пов’язані; Створення пізнавального інтересу є предметом турботи вчителя, який формує радість пізнання. Створення ситуації успіху має певний алгоритм: 1. Зняття страху. Допомогає перебороти невпевненість у власних силах. ("Люди вчаться на своїх помилках і  знаходять  інші шляхи вирішення проблем”). 2. Авансування успішного результату. Допомогає вчителю висловити тверду переконаніність у тому, що його учень обов’язково впорається з поставленим завданням. Це, в свою чергу, переконує дитину у своїх силах і можливостях. ( "У тебе обов’язково вийде”, "Я навіть не сумніваюсь у позитивному результаті”). 3. Прихований інструктаж дитини  про способи і форми здійснення діяльності. Допомагає дитині уникнути поразки. Досягається шляхом побажання. ("Можливо краще почати з ...”, "Виконуючи роботу не забудьте про ...”). 4. Внесення мотиву. Показує дитині заради чого, кого здійснюється ця діяльність, кому буде добре після виконання. ("Без твоєї допомоги твоїм друзям не впоратись...”). 5. Персональна винятковість. Визначає важливість зусиль дитини в діяльності, що здійснюється або здійснюватиметься. ("Тільки ти міг би...”, "Тільки тобі і можу доручити...”) 6. Мобілізація активності або педагогічне виконання. Спонукає до виконання конкретних дій. ("Ми дуже хочемо розпочати роботу...”, "Так хочеться поскоріше побачити...”). 7. Висока оцінка деталі. Допомагає емоційно пережити  не результат в цілому, а якої її окремої деталі. ("Найбільше мені сподобалось у твоїй роботі...”, "Найбільше тобі вдалося...”). Поради молодому класному керівнику у роботі з батьками При відвідуванні сім’ї вихованця.         Педагог відвідує сім'ю вихованця з метою налагодження контактів з батьками, з'ясування загальної та педагогічної культури сім'ї, умов життя дитини, консуль­тування щодо єдиних вимог до дитини, обговорення відхилень у її поведінці, вжиття необхідних заходів щодо їх запобігання, залучення батьків до участі в роботі гуртка тощо. Відвідувати батьків вихованців можна, маючи запрошення від них або домовившись заздалегідь. Несподіваний візит викликає ніяковість, збентеження батьків. Під час зустрічі педагог має підкреслити позитивне в дитині, тактовно звернути увагу на недоліки, разом поміркувати над тим, як їх усунути. Дуже важливо створити атмосферу довіри і доброзичливості.         При індивідуальній бесіді з батьками, яка відбувається як за ініціативою самих батьків, так і за ініціативою педагога. Інтерес батьків до питань виховання, їхню ініціативу щодо бесіди з керівником на педагогічні теми потрібно заохочувати та стимулювати. Якщо вихователь не готовий одразу відповісти на запитання батьків чи надати їм кваліфіковану рекомендацію, він може перенести бесіду на інший день та ретельно підготуватися до неї. Неприпустимо тільки вказувати батькам на недоліки, помилки їхніх сина чи доньки. Потрібно запропонувати методи, за допомогою яких вони зможуть вплинути на дитину,         У ході першої індивідуальної бесіди з педагогом батьки мають відчути, що той вболіває за успіхи кожної дитини. Тому не варто запевняти батьків, що всі відповіді на свої запитання вони отримають на перших батьківських зборах. Не можна проводити бесіду з батьками у присутності дитини, якщо ви не впевнені, що ваше схвалення чи осуд дитини будуть сприйняті дорослими так, як ви цього бажаєте. Перевагою індивідуальної роботи є те, що наодинці з педагогом батьки відвертіше розповідають про свої проблеми та труднощі у вихованні дітей. Дорослі мають бути переконані, що їхня бесіда з залишиться між ними, що жодна їхня відверта думка не буде розголошена.         Індивідуальне спілкування з батьками дає педагогу можливість обрати правильний підхід до дитини. У спілкуванні з батьками слід уникати категоричного тону, який може спровокувати образи, роздратування. Нормою мають стати стосунки, засновані на взаємоповазі. Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, при використанні різних форм роботи керівник гуртка має враховувати важливість таких чинників:         1. Запрошення батьків до співпраці. Часто педагог вважає, що батьки перебувають в опозиції до нього. Намагаючись запобігти можливим запереченням з їхнього боку, він починає розмову в директивному тоні замість того, щоб спробувати зрозуміти їхні почуття, виявивши стриманість. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками — перший крок до співпраці з ними.         2. Дотримання позиції рівноправності . Об'єднання зусиль педагога та сім'ї вихованця можливе за взаємного визнання ними рівноправності. Перший крок має зробити педагог, оскільки до цього його зобов'язує професійний обов'язок.         3. Визнання важливості ролі батьків у співпраці. Педагог повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьки у вихованні та розвитку дитини.         4. Вияв любові, захоплення їхньою дитиною. Психологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки педагог виявляє розуміння дитини, симпатію до неї, бачить позитивні та негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість педагога, охочіше спілкуються з ним, налаштовуються на співпрацю.         5. Пошук нових форм співпраці. Педагог може запропонувати одному з батьків організувати батьківські збори, разом визначивши їх тематику структуру тощо. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми. Поради тим, хто віддає своє серце дітям і бажає розвивати свої педагогічні здібності ·        Завжди посміхайтеся. ·        Дітей зустрічайте словами: «Я чекала вас!» ·        Любіть кожну дитину. ·        Відчувайте відповідальність за долю кожної дитини. ·        Виховуйте себе, бо особистість виховується особистістю. ·        Будьте благородними, бо благородна людина виховується благородною людиною. ·        Будьте добрими, бо доброта виховується добротою. ·        Милуйтеся красою та допомагайте дітям осягнути щастя бачити красу. ·        Поповнюйте свої знання, допомагайте дітям осягнути щастя здобувати знання. ·        Любіть і допомагайте дітям осягнути щастя  дарувати і приймати любов. ·        Проявляйте інтерес до життя дитини. ·        Співпрацюйте з нею не тільки у вчинках, ай у думках. ·        Спілкуйтеся х дитиною як із дорослим. ·        З кожною дитиною встановлюйте особисті, довірливі взаємини. ·        Допомагайте дитині знайти своє «Я». ·        Радійте, коли вона досягає успіху. ·        Культивуйте в собі великий дар терпіння. ·        Розмовляйте з дітьми спокійно. ·        Висловлюйте дітям подяку за роботу на уроці. ·        Слухайте своє серце, бо тільки своїм серцем дійдете до сердець дітей.                                      Поради вчителеві від Василя Сухомлинського 1. Будьте доброзичливі - ставтесь до учня так, як би ви поставилися до власного сина. 2. Пам'ятайте: нема і не може бути абстрактного учня. У навчанні повинна бути індивідуалізація. 3. Не допускайте, щоб єдиною метою перевірки знань було поставити учневі оцінку. Кожна відповідь має поєднуватися з новим осмисленням, розвитком, поглибленням знань. 4. Ніколи не поспішайте ставити незадовільну оцінку. Оцінка - це тонкий інструмент виховання. 5. Не допускайте диспропорції між уміннями і знаннями. 6. Пам'ятайте: урок іде цікаво тоді, коли ви бачите в дитячих очах здивування і радість творчості. 7. Умійте керувати увагою дітей. 8. Виховувати - це обережно, вдумливо, чутливо доторкатися до дитячого серця. 9. Мудрість влади вчителя над учнем - це його вміння піднестися до тонких істин. 10. Учень ніколи не повинен відчувати, що його виховують, бо справжнє виховання - це самовиховання. 11. Допоможи дитині знайти себе. Найгірший учень - це відмінник, який не має улюбленого предмета. 12. Найбільший гріх учителя - зруйнуівати віру дитини в себе.

                   ОСВІДЧЕНІ ВЧИТЕЛІ РАДЯТЬ...

         «Один із секретів пе­дагогічної творчості полягає в тому,

 щоб збудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи.

 Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках,

у своїх взаєминах з вихованцями,  той уже досяг половини успіху».

Василь Сухомлинський

Енергійний початок — запорука успіху.

Зустріч зі школою

1.            Під час першої бесіди з директором і заступником попросіть їх роз­повісти про шкільний колектив узагалі (тобто педагогічний та учнівсь­кий колективи). При цьому поцікавтесь, із досвідом кого з працівників вам як молодому вчителеві варто було б ознайомитися насамперед.

2.             Якщо в школі є методичний кабінет, то перегляд зібраних там матеріалів (а їх готують конкретні вчителі) також певною мірою допо­може вам скласти думку про того чи того педагога.

3.             Уважно огляньте навчальні кабінети, їх оформлення: зібраний і систематизований там дидактичний матеріал значною мірою відо­бражає стиль учителя.

4.             У перші місяці перебування в школі поставте собі за мету відві­дати уроки більшості вчителів. Адже кожен із них найповніше виявляє себе як особистість у безпосередній діяльності на уроці.

5.            Постійно розвивайте свою педагогічну спостережливість і допит­ливість. Придивляйтесь, як ваші колеги спілкуються з учнями під час перерв, суспільно корисної праці, прогулянок; які в них взаємини з ад­міністрацією школи, один з одним, із батьками учнів; про що і як розмо­вляють між собою вчителі у позанавчальний час тощо. Спостереження

за зовнішнім виглядом також може деякою мірою доповнити знання про особистість педагога.

6. Якщо трапиться нагода ознайомитися з помешканням вашого ко­леги, не відмовляйтесь. Стиль, культура оформлення житла, стан садиби значною мірою характеризують людину, насамперед учителя.

Як подолати страх перед уроком

(Тези для аутотренінгу)

1.           Я ґрунтовно підготувався до заняття.

2.            Я спокійний.

3.            Настрій у мене гарний, бадьорий.

4.            Я продумав усі компоненти уроку.

5.           Я добре знаю всіх учнів, вони дисципліновані, уважні, з повагою ставляться до мене.

6.            Я підібрав цікавий матеріал і зможу захопити школярів.

7.            Мені легко з учнями.

8.           Я цілком володію собою.

Виробіть вміння заходити до класу

1.           Завчасно з'ясуйте, у якому кабінеті відповідно до розкладу ви маєте проводити заняття, особливо коли це пов'язано із замінами уроків.

2.            У кожному класі доберіть собі помічників, які під вашим керів­ництвом готували б до уроків необхідне навчальне приладдя (своєчасно заносили демонстраційні матеріали, прилади тощо).

3.            Під час перерви відберіть усі матеріали, потрібні вам для конк­ретного уроку, компактно складіть їх.

4.           Оглянувши себе перед дзеркалом, після першого дзвоника на урок виходьте з учительської і прямуйте до класу.

5.             Почекайте другого дзвоника, дайте змогу всім учням зайти до класної кімнати.

6.            Журнал, зошит, підручник тримайте в лівій руці, а правою від­чиняйте двері. Ви маєте з'явитися в отворі дверей на повний зріст. Не обертаючись, правою рукою за своєю спиною зачиняйте двері.

7.            На вашому обличчі має бути вираз задоволення і ледь помітна посмішка: ви раді зустрічі з вихованцями.

8.             Упевненим кроком ідіть до робочого стола, дві-три секунди уважно оглядайте клас, щоб охопити поглядом усіх учнів і психоло­гічно налаштувати їх на навчальну діяльність.

9.            Зайшовши до класу, не забудьте привітатися.

Урок – основа основ педагогічної діяльності!

Для засвоєння навчального матеріалу необхідно:

1.           Викликати в учнів інтерес до матеріалу (мотивація навчання).

2.            Активізувати певні знання та вміння.

3.            Організувати сприйняття, осмислення й запам'ятовування на­вчальної інформації.

4.            Застосувати здобуту інформацію у стандартних чи дещо зміне­них умовах.

5.            Створити умови для використання сформованих знань і вмінь у життєвій практиці, у творчих умовах.

6.            Узагальнити й систематизувати знання, основні способи їх за­стосування.

7.           Здійснити контроль за засвоєнням учнями навчального матеріалу, а потім — його корекцію.

Рекомендації щодо підготовки до уроку

1.  Вчитайтеся у розділ програми, який потрібно вивчити на уроці, а в деяких випадках — і в пояснювальну записку до програми.

2.   Сформуйте задум уроку, дайте відповідь на запитання, чого б ви хотіли досягти в результаті його проведення, сформулюйте мету уроку (навчальну, виховну, розвивальну).

3.  Уявіть колектив класу, уявно намалюйте конкретних учнів. Уявіть психологію цих учнів; використовуючи мистецтво педагогічного пере­втілення, намагайтеся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.

4.  Виберіть з усього арсеналу методичних прийомів найоптималь- ніші для цього матеріалу і цих учнів.

5.  Зіставте обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюйте свої дії на даному уроці.

6. Продумайте структуру уроку і зафіксуйте все в плані-конспекті.

7. Підготуйте наочні й навчальні посібники, не забудьте підготувати і перевірити справність ТЗН, комп'ютерної техніки.

8.  Повторіть подумки або вголос вузлові елементи плану, продумайте непередбачені обставини, знайдіть і зафіксуйте запасні варіанти.

9.  Спитайте себе: «Чи готовий я до уроку?»

10.   Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає не­потрібних предметів біля дошки, чи чисто в класі.

11.    Раціонально використовуйте кожну хвилину уроку

12.Не витрачайте багато часу для перевірки домашнього завдання. Використовуйте різні форми перевірки. Застосовуйте систему взаємо­перевірки.

13.            Поясніть учням мету, завдання уроку.

14.Коли пояснюєте новий матеріал, намагайтеся вичленити про­блеми, пропонуйте учням вирішувати їх самостійно.

15.Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її виправ­лять однокласники. Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці — пропонуйте їм більше писати, виконувати завдань.

16.На уроці кожен учень має бути в полі зору, до кожного шукайте індивідуальний підхід.

17.Під час використання технічних засобів навчання, комп'ютерної техніки, наочності не марнуйте часу, намагайтеся використовувати за­соби навчання ефективно.

18 .Під час організації самостійної роботи, усних відповідей не квапте учнів. Вишристовуйте всі наявні можливості для реалізації принципів розвивальнош навчання.

19.Звертайте увагу на виховні аспекти уроку: працездатність, бе­режливість, зібраність.

20.Домашнє завдання потрібно давати з поясненням, до дзво­ника. Не затримуйте учнів після дзвониш. У перших-сьомих класах обов'язшво проводьте фізкультхвилинку в середині уроку.

21.  Памятайте, кожен новий урок має бути не схожий на попередній.

                          Молодому вчителю на замітку

 Будь-який молодий учитель, який нещодавно перетнув поріг школи, зіштовхується з безліччю проблем, пов’язаних з професійною самоідентифікацією, із сприйняттям старших колег та, насамперед, утвердженням у дитячому колективі. Різка переорієнтація ролей від вчорашнього учня до вчителя зобов’язує молодого педагога шукати безболісні, комфортні шляхи адаптації в шкільному середовищі. Як достойно проявити себе, зарекомендувати відповідальним та сумлінним працівником, як знайти спільну мову з дітьми, чи потрібні компроміси між обов’язками та бажаннями? Кожного дня молоді вчителі ставлять подібні питання колегам, наставникам, друзям та, перш за все, собі.

По-перше, радимо вам не боятися своїх перших кроків, адже з вашою появою в школі додаються більш сучасні педагогічні технології, нові свіжі ідеї, креативні підходи та й, звичайно, привабливі, молоді, усміхнені обличчя. Не стіни формують авторитет навчального закладу, а люди, які натхненно працюють у ньому.

По-друге, сучасні діти дуже цінують та комфортніше почувають себе в оточенні молодих учителів, які володіють іноземними мовами, обізнані в сучасній музиці, модних тенденціях, молодіжних течіях, які знають, що таке «Vkontakti», спілкуються по Скайпу, вільно почувають себе в лабіринтах Інтернету та є постійними учасниками чатів і форумів.

Працюйте над собою, зростайте інтелектуально, поглиблюйте свої знання з предмету, цікавтесь новинками професійної сфери, не залишайтесь осторонь активного громадського життя. Учні поважають тих педагогів, які виходять за рамки офіційної шкільної програми, не розгублюються через каверзні запитання, з гумором реагують на нестандартні ситуації та можуть стати чудовим взірцем для них самих. Сучасні школярі будуть більш відкриті та відвертіші скоріше з молодим учителем, аніж із педагогом старшого покоління.

Не нехтуйте позакласною роботою. Ніщо так не зближує вчителів та дітей, як сумісна творчість (театральні постановки, конкурси талантів, волонтерська діяльність, благодійні проекти, мандрівки тощо).

Головне – поважайте своїх учнів, цінуйте їхню думку та акуратно коригуйте її, якщо це потрібно. Намагайтеся бути демократичними, але без панібратства. Завжди дотримуйтеся субординації. У принципових ситуаціях дайте чітко зрозуміти, що думка вчителя повинна теж враховуватись.

У кожній школі існує сьогодні психологічна служба, яка надасть вам необхідну підтримку. Обов’язково радьтесь зі старшими колегами. Вони застережуть вас від можливих помилок, максимально проінформують про існуючі проблеми, підкажуть вихід із ситуації.

Для молодого вчителя важливим компонентом успіху є його зовнішній вигляд.

Подбайте про свій власний стиль. Джинси залиште для вихідних або мандрівок. Для роботи придбайте 2-3 елегантних костюми та доповнюйте їх різними блузками та аксесуарами. По можливості, купіть гарну сумку та класичне взуття. Це надасть вам певної статусності та більшої впевненості в собі. Сучасні діти дуже ретельно стежать за зовнішнім виглядом учителя, помічають будь-які дрібниці, тобто надають велике значення тому, як він виглядає.

І насамкінець, найважливіше. Приходьте до класу з усмішкою. Як би не складались обставини, своїм виглядом ви повинні випромінювати впевненість та оптимізм, справляти враження успішної людини. Користуйтесь чудовим висловом Марка Твена: «Якщо хочеш підняти собі настрій, підійми його кому-небудь іншому».

Існує думка, що молодість – це недолік, який дуже швидко проходить. Бажаю вам, щоб у вашому випадку цей «недолік» був притаманний вам якнайдовше та перетворився у вашу велику перевагу.